Петиція про присвоєння звання Герой України (посмертно) Маковею Сергію Васильовичу, солдату частини А7035 з позивним «Мак» за проявлену мужність і самопожертву під час захисту територіальної цілісності України.

Я, сестра загиблого військовослужбовця ЗСУ Вицига Анастасія Василівна, звертаюся до Вас, пане Президенте, з проханням присвоїти посмертно звання Героя України вірному сину своєї Батьківщини, хороброму воїну Збройних Сил України Маковею Сергію Васильовичу, 18.08.2000 р. н., народженому в селі Сербичани Дністровського району Чернівецької області.

Сергій підписав контракт 16.11.2021 року і з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист рідної України.

19 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання у населеному пункті Шестакове Чугуївського району Харківської області він одержав мінно-вибухову травму, опіки II ступеня, тяжкі травми внутрішніх органів і ніг. Тоді Сергій ніс службу у військовій частині А1008. Після тривалого лікування та реабілітації він знову повернувся на службу, бо вважав це своїм обов’язком.

Через роки, вже будучи навідником 1-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 3-го батальйону територіальної оборони військової частини А7035, солдат Маковей Сергій Васильович був призваний 2-м відділом Дністровського РТЦК та СП Чернівецької області. 16 квітня 2026 року в районі н. п. Бояро-Лежачі Новослобідської сільської громади Конотопського району Сумської області внаслідок удару ворожого FPV-дрона по автомобілю типу «Багі» він загинув під час виконання службового завдання.

За роки служби Сергія було нагороджено відзнакою Президента України «За оборону України», відзнакою командира військової частини А7035 «За сумлінну службу», відзнакою «Зірка Сил Територіальної Оборони», орденом «За мужність» III ступеня (Указ Президента України № 759/2022) та численними грамотами за старанність, патріотизм і самовіддані дії у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України. 23 квітня 2026 року родина отримала листа пошани від Президента України Володимира Зеленського.

Сергій був справжнім, мужнім сином своєї Батьківщини і до останнього подиху захищав цілісність її кордонів. Він відчайдушно боровся з ворогом, під обстрілами проводив евакуацію поранених і забирав загиблих, ризикуючи власним життям. Він їхав туди, куди ніхто більше не наважувався, і виконував завдання, які могли коштувати йому життя. Останнього разу він уночі виїхав на евакуацію і загинув від ворожого дрона.

Усі, хто знав мого брата, казали, що він був дуже сміливим і, не зважаючи ні на що, допомагав іншим — навіть ціною власного життя.

Обов’язок батьків — виховати хорошу людину, справжнього чоловіка, патріота. Таким був наш єдиний син і брат, який, не зважаючи ні на що, захищав рідну землю і хотів, щоб ми жили у вільній, мирній, квітучій Україні. Захищав до останнього подиху...

Сергію Маковею, позивний «Мак», назавжди 25 років. Він не встиг створити сім’ю, народити дітей — у нього все життя мало бути попереду...

Сергій віддав найцінніше — власне життя — за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Його подвиг має бути гідно вшанований на державному рівні.

Шановний Володимире Олександровичу, просимо удостоїти подвиг мого брата почесним званням Героя України (посмертно).

Вічна пам’ять і слава Герою. Слава Україні!